Історія створення Великобілозерського району

Тривалий час у придніпровському степу через спустошливі набіги кочівників татар постійних поселень не було, за винятком зрідка розкиданих зимівників запорізьких козаків. У 1736 році під час походу російської армії на Крим під командуванням фельдмаршала Мініха, на березі річки Білозерка було споруджено кілька тимчасових мостів для переправи військ. Під час російсько-турецької війни 1735-1739 років на місці майбутньої Великої Білозерки, щоб захистити переправи від татар, збудували фортецю з ретраншементом і редутами. Гарнізон, що залишався тут, перебував на утриманні Запорізького коша. У 1778 році тут поселились 30 сімей державних селян – переселенців із Чернігівщини та Полтавщини.

Так було засновано сьогоднішній районний центр. Хоча люди  в цих місцях проживали ще у період бронзової доби та скіфського часу. Про це свідчать археологічні розкопки курганів, які тягнуться понад Білозерською балкою. На сьогодні  навколо села знаходиться 13 курганів та 16 курганних могильників, до складу яких входять 113 насипів. В курганах Цимбалка, Орел, Чмирева могила  та інших відкриті багаті скіфські поховання VIII-VII  віків до нашої ери з керамікою, зброєю,  золотими прикрасами. Знайдено залишки поселень періоду Київської Русі.

У 1914 році у волосному селі уже 2 367 дворів, 4 церкви, два гончарно-цегляні заводи, амбулаторія.

Вперше Великобілозерський район було утворено у 1923 році у Мелітопольському окрузі Єкатеринославської губернії з населенням - 18,3 тис. чоловік (з 1930 року – у складі Дніпропетровської області). 10 січня 1939 року Великобілозерський район передано до складу Запорізької області. У 1941-1943 роки територія Великобілозерського району входила до складу Кам’янсько-Дніпровського уїзду Дніпропетровького генерального округа.

30 грудня 1962 року під час адміністративної реформи район було ліквідовано і приєднано спочатку до Василівського, а у 1964 році -  до Кам’янсько-Дніпровського району. 3 лютого 1993 року Великобілозерський район знову відновлено. Цьому передувала дуже клопітка робота. Була створена робоча група, яка з 1989 року розпочала свою діяльність за відновлення статусу районного центра для рідного села. До складу ініціативної групи увійшли директори радгоспів, підприємств, керівники навчальних закладів, районної лікарні. 

Від жителів села Велика Білозерка робоча група ініціювала звернення до депутатів Кам’янсько-Дніпровської районної ради, депутатів Запорізької обласної ради, голови Верховної Ради України Івана Степановича Плюща та до Президії Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки з клопотанням про відновлення Великобілозерського району. У листопаді 1991 року їм вдалося переконати депутатів Кам`янсько-Дніпровської районної ради, щоб вони дали згоду на розукрупнення території.

Це було нелегко, - розповідає член ініціативної групи Зоя Костянтинівна Лосєва. Було в сусідньому районі чимало тих, хто протидіяв нашій справі. Навіть листівки в райцентрі розповсюджували.

Не одразу погодилась на створення нового району і обласна рада. Частина депутатів наполягала на тому, що відродити Великобілозерський район можна лише у колишніх межах. Проте в лютому 1992 року переважною більшістю голосів Запорізька обласна рада затвердила рішення районної ради і порушила клопотання перед Верховною Радою України  про утворення Великобілозерського району.

Третього лютого 1993 року  Верховна Рада України  прийняла постанову «Про утворення Великобілозерського району Запорізької області».

Водні ресурси

Джерелами водопостачання в районі є артезіанські свердловини, які добувають воду із водовмісних вапняків, глибина залягання яких – від 30 до 60 метрів. Вулична мережа водопроводів складає 36,4км.  

По території Великобілозерського району протікає річка Білозерка. Довжина річки – 25 км. Під час літньої засухи відбувається часткове пересихання  русла річки Білозерка. На території району розташовані також  ставки: два Качкарівських (213 га), Гюнівський (1,8 га), Правдівський (3,9 га), Красінський (2,2 га).

Інтенсивне освоєння земельних ресурсів, оранка  схилів і днищ балок, а також пойм річки, привело   до замулювання водойм і порушення водного режиму річки Білозерка.

Лісові ресурси

Землі держлісгоспу в районі складають 314 га. Існує 5 ентомологічних заказника місцевого значення загальною площею 11 га.

До лісових насаджень у районі відносяться полезахисні лісосмуги і деревно-чагарникові насадження, загальна площа яких складає 977 га, із них 952 га полезахисні смуги і 25 га ліси у водоохоронних зонах рік та озер. 

Економіка

Найбільшу питому вагу в структурі економіки району займає аграрний сектор. На території району працюють 9 сільськогосподарських підприємств, в тому числі 6 товариств з обмеженою відповідальністю, 2 сільськогосподарські виробничі кооперативи, 1 відкрите акціонерне товариство. Крім того зареєстровано 51 фермерське господарство. 

Промисловий сектор району представлений малим підприємством харчової промисловості ЗАТ «Старт» та Великобілозерським експлуатаційним  цехом водопостачання КП «Облводоканал». 

Підприємства  району

  • Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Ватутіна»
  • Товариство з обмеженою відповідальністю  «Імені Гагаріна»
  • Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма імені А.Суворова»
  • Товариство з обмеженою відповідальністю «Преображенське»
  • Відкрите акціонерне товариство «Агрофірма «Гюнівська»
  • Товариство з обмеженою відповідальністю  «Агропромислова компанія «Гюнівська»
  • Сільськогосподарський виробничий кооператив «Росія»
  • Закрите акціонерне товариство «Старт»
  • Експлуатаційна дільниця №2 Кам’янсько-Дніпровського міжрайонного управління водного господарства
  • Великобілозерська дільниця Кам’янсько-Дніпровського РЕМ
  • Великобілозерська дільниця Кам’янсько-Дніпровського райавтодору ДП «Запорізький облавтодор»

Соціальна сфера

У районі діє 4  загальноосвітніх школи І-ІІІ ступенів, 2 загальноосвітні школи І-ІІ ступенів, 1 навчально-виховний комплекс, 1 професійний аграрний ліцей, дитячо-юнацька спортивна школа, будинок дитячої та юнацької творчості, дитяча музична школа; 1 районний та 3 сільських будинки культури та 1 сільський клуб, 9 бібліотечних закладів, центральна районна лікарня, центр первинної медико-санітарної допомоги та сім  фельдшерсько-акушерських пунктів.

Заклади культури і мистецтва

  • Районний будинок культури
  • Великобелозерська  центральна  районна  бібліотека
  • Великобелозерська  районна  дитяча  бібліотека 
  • Великобелозерська  дитяча  музична школа

Історико-культурні та археологічні  пам’ятники

  • Курганна група  із 10 курганів «Цимбалові могили (Могила Цимбальська»)
  • Курганна група «Чмирева могила»

Історико-архітектурні споруди

  • Приміщення школи, 1891

Об’єкти духовного туризму

  • Свято - Покровська церква, 1886
  • Українська світлиця «Берегиня» при районному будинку культури
  • Краєзнавча кімната при районному будинку культури

         Офіційні сайти

 

              

         

       

      

   

 

 

               Преса

     

     

     

Логін: *

Пароль: *