06 травня 2016 року в селі Гюнівка відбулося перепоховання
У селі Гюнівка Великобілозерського району відбулося перепоховання останків воїнів,
які загинули під час Другої світової війни
У селі Гюнівка Великобілозерського району за участю керівників місцевих органів влади, громадськості та духовенства відбулося перепоховання останків воїнів, загиблих під час Другої світової війни.
Пошуковим загоном "Рубіж" Великобілозерського району було виявлено останки дев'ятнадцяти бійців, що загинули під час
визволення с.Гюнівка від фашистських окупантів. Імена двох полеглих вдалося встановити. Одним із солдат виявився уродженець Мордовії Петро Олександрович Дорожкін. Його пошуковці знайшли по номеру на медалі "За бойові заслуги", яка, не дивлячись на роки, добре збереглася. Другий солдат – Балак Євдоким Філонович із Гуляйпільського району. Щодо третього загиблого, то поки що вдалося встановити, що він із Узбекистану.
Про останні хвилини життя бійців свідчать архівні документи. У січні 1944 року наші війська витісняли
противника, починалася ліквідація Нікопольського плацдарму. Балак і Дорожкін вели вогонь по німецькій бронетехніці із протитанкової зброї. Вони бились до останнього подиху, а загинули від авіабомби, яка розірвалася поряд з їх позицією. Останки так і залишились на полі бою, поспіхом прикопані похоронною командою. Знадобилось більше 70 років, щоб пошуковці їх знайшли. Червоноармієць Дорожкін за свій останній бій був нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня (посмертно). Йому було всього 20 років...
Окупація Гюнівки тривала з 19.09.1941року по 28.10.1943року. За цей період на території села загинуло 1443 бійця, 1443 солдатські душі оселилися у гюнівській землі навічно. І якщо по кожному з них оголосити хвилину мовчання, то гюнівці мовчали б 1443 хвилини або 24 години і 3 хвилини.
Борг честі та пам'яті зібрав всіх присутніх на цей захід, щоб вшанувати пам'ять загиблих.
Перед присутніми виступив голова районної державної адміністрації Шворак Ю.М. Він висловив подяку пошуковому загону "Рубіж" та його командиру Маковію Олександру Анатолійовичу за ту велику роботу, яку вони проводять по пошуку загиблих солдат в роки Другої світової війни.
Голова районної державної адміністрації також наголосив, що не слід забувати, що на сьогодні захисниками України є ті ж самі герої, змінився лише ворог. Тоді це була фашистська Німеччина, зараз - це Росія. Саме Росія поставляє на Донбас важке озброєння. На нас напав наш брат, як ми вважали. На сході України сьогодні гинуть кращі її сини. І вшановуючи пам'ять про загиблих, ми повинні передати молоді почуття гідності, патріотизму, любові до своєї Батьківщини.
Перед зібранням виступив начальник управління з питань внутрішньої політики та зв'язків з громадськістю Запорізької обласної державної адміністрації Зубченко О. С. Він від імені голови облдержадміністрації Бриля К.І. висловив подяку тим, хто зберігає нашу пам'ять – нашим пошуковцям. Говорячи про події на сході України, Олександр Сергійович, зокрема, зазначив, що тут у нас на запорізькій землі - другий фронт. Тому важливою є суспільна консолідація, бо лише у єдності наша сила, запорука нашої перемоги.
Заступник голови районної ради Василенко О.А. у своєму 
виступі висловив слова великої вдячності членам пошукового загону "Рубіж" та його командиру Маковію О.А., всім, хто займається пошуковою роботою. Василенко О.А. також зазначив: " Ви робите благородну справу – вириваєте із забуття бійців, повертаєте їм імена, розповідаєте рідним про останні дні життя героїв. І за це вам низький уклін.
Дозвольте також висловити щирі слова подяки Батраку Ігорю Івановичу, депутату Запорізької обласної ради, за його небайдужість, за активну підтримку та плідну співпрацю із пошуковими загонами, за значну матеріальну допомогу у проведенні сьогоднішнього заходу по вшануванню пам'яті героїв Другої світової війни.
Сьогодні разом з нами родичі загиблих. Довгі сімдесят три роки вони чекали на зустріч із рідними людьми, які обіцяли повернутися із перемогою, але полягли на білозерській землі.
Пам'ять про захисників Вітчизни жива і невмируща. Наша совість не буде спокійною, допоки останній солдат не буде похований.
Сьогодні вдячні нащадки проведуть у останню путь 19 героїв.
Вічна пам'ять загиблим солдатам! Нехай земля їм буде пухом."
Лосєва З.К., депутат Великобілозерської районної ради, зазначила, що сьогодні урочиста і водночас 
сумна подія – вшанування пам'яті героїв, воїнів, які загинули, захищаючи нашу землю від фашистських загарбників. Зоя Костянтинівна зазначила, що вона дочка офіцера, який, будучи родом із Сибіру, захищав білозерську землю. Вона пам'ятає його розповіді про те, які тут точилися кровопролитні бої.
Ми вшановуємо сьогодні пам'ять 19-ти героїв, але ще сотні воїнів потребують розшуку. Багато хто з них загинув молодим. Звичайно, помирати у 19-20 років тяжко, але всіх їх об'єднувало почуття любові до рідної Батьківщини. Ми, нащадки тих, хто загинув у роки війни, низько схиляємося перед ними.
Перед присутніми також виступили Гюнівський сільський голова Цвєтов С.В., який ще раз згадав імена загиблих солдат, подякував пошуковцям за їхню роботу.
Голова Асоціації пошукових загонів Запорізької області Володимир Смердов у своєму виступі зазначив, що на території Запорізької області діє 15 пошукових загонів, 234 пошукові групи. Ними знайдено останки 4 701 солдата, але ще 5,5 млн. солдат, офіцерів вважаються такими, що пропали безвісти. Їхні рідні чекають хоч якоїсь звістки про них. І якщо ми забудемо про цих солдат, то ми з такою ж легкістю забудемо і тих, хто сьогодні віддає своє життя за те, щоб над нами було мирне небо. Ми повинні пам'ятати, що війна приходить туди, де забувають про загиблих.
Керівник Токмацького районного військово-історичного товариства "Вотан" Ріфат Раіфович Гейченко у своєму виступі зазначив, що це війна зібрала нас біля братської могили, щоб провести в останню путь загиблих героїв. Він прочитав власний вірш, який написав, коли дізнався, що знайдено останки солдата із Узбекистану.
Ріфат Раіфович також вручив рідним загиблих Дорожкіна Петра Олександровича та Балака Євдокима Філоновича їх особисті речі, знайдені пошуковцями. Він зазначив, що коли тримаєш папірці, почорнілі від часу, то розумієш, що перед тобою людина, ім'я якої треба вирвати із невідомості, а земля дуже тяжко віддає нам ці імена.
Перед присутніми зі словами вдячності виступили також рідні загиблих: сестра Дорожкіна П.О. та онука Балака Є.Ф.
Всі учасники заходу хвилиною мовчання вшанували пам'ять про загиблих.
За всіма християнськими обрядами ієрей Олександр церкви святих апостолів Петра і Павла провів молебень за загиблими.
Далі при схилених державних прапорах відбулася церемонія поховання останків 19 бійців.
Закінчився захід по перепохованню останків бійців, які загинули, звільняючи с.Гюнівка від фашистських загарбників, поминальним обідом.
Офіційні сайти
Преса
